|
Ip: 195.43.146.15 Тема: ІТОРІЯ СЕЛА ВАСЮТИНЕЦІ . ПОЧАТОК. ІСТОРІЯ СЕЛА ВАСЮТИНЦІ ЧОРНОБАЇВСЬКОГО
РАЙОНУ ЧЕРКАСЬКОЇ
ОБЛАСТІ 2003РІК. Село на нашій Україні –
Неначе писанка село.
Зеленим гаєм поросло .
Цвітуть сади , біліють хати .
А на горі стоять палати
Неначе диво. Т.Г.Шевченко. Дата заснування села Васютинець
- невідома . Але з певністю можна
вважати , що село засноване наприкінці 16 століття . Про це свідчать документи
польської ревізії кінця 16 – початку 17 ст.
Так , в польських реєстрах за 1636
р. згадуються такі населенні козачі
хутори
як : Васютин ,
Мойсин , Бузьків
, Пищиків , Мутишино ,
Самовиця , Старий , Крутьків та
інші . Про заснуваня села Васютинці існують місцеві перекази про те , що
в часи польського панування
український народ тікав
від жорстокого гніту з
Правобережної України на Лівобережжя
. Серед втікачів був
і Васютенко , втікач
з Волині , який оселився хутром на місці села Васютинці , що до
переселення розміщувалось на «низу» . Там це місце звалось «Березняк». Можна вважати , що свою назву
село одержало від першого
поселенця Васютенка . Це
підтверджується реєстром всього війська Запорізького першої сотні
Іркліївського полку за 1649 р. , де крім інших козаків із села Васютинець
був Тиміш
Васютенко , від якого село і має
назву. Білтшість території Полтавщини , в тому ж числі і землі Іркліївщини ,
польський уряд передав у
володіння магнатові Яремі Вишневецькому , під владою якого було 40 тисяч селянських
і міщанських господарств . Збільшення магнатського , шляхетського і церковного
землеволодіння проходило головним чином за рахунок насильницького захоплення
селянських і козацьких земель . Становище
народних мас було дуже тяжким .
Селяни вимушені були працювати на користь
пана по 3 дні на тиждень
своїми кіньми і віддавати панові багато зерна , курей, десяту частину овець , поросят , кожні три роки - бика , мед
і т.д. Користуючись необмеженою владою шляхтичі
чинили жорстокі розправи над
селянами. Польська шляхта забороняла православним
відправляти релігійні обряди ,
примушуючи їх переходити в католицтво. Національний і релігійний гніт народних мас
ще більше погіршував їх
тяжке економічне й правове становище . Та не підкорили польські
пани українських селян . Всіх
польських управителів селяни
виганяли , не приймали польських порядків
, не виконували ніяких вказівок. Так , у 1594 році в
село Васютинці
прибув із-за Дніпра козак
Григорій Лободо
з тим , щоб зібрати козаків і селян
бити польську шляхту .
Більшість чоловіків пішли в загін Лободи. Восени 1637 року селянське повстання проти польських
панів на Лівобережжі досягає нечуваного
розмаху. Польський
коронний гетьман Микола Потоцький вимушений
був переправитись з міста Черкаси через Дніпро
для боротьби з повсталими селянами. В
районі Іркліїва проти поляків
вів боротьбу
чотирьохтисячний загін «
покозачених » селян на чолі з Кизимом . Біля села Скородистик
відбувся жорстокий бій між повсталими і військом Потоцького . В цьому бою
поляки захопили Кизима . Та боротьба продовжувалась. Командування
загоном взяв на себе син Кизима – Кизименко , який продовжував бої . В в одному з боїв
Кизименко зарубав полковника рейтарського польського війська Копачинського , взяв в нього
шаблю і продовжував нею рубати поляків , промовляючи : » По вашій шиї - та вашим
салом» . Але шабля перебилась .
Ледве встиг хоробрий воїн
сказати :» Золота облуда польська зрадила . Ріжної землі
не кидай ».
як його зв’язали поляки. Потоцький жорстоко розправився з повстанцями . Іркліїв та багато інших сіл в тому ж числі і Васютинці
були спаленні , а тисячі людей
порубані . Кизим та його син були піддані жорстокій карі – в Києві посадженні на палю. Та як жорстоко не розправлялась шляхта
з повсталими вона не могла
придушити боротьбу народу за
своє визволення |
|
Закрити |